Передмістя Сум, Баси, справжня рекреаційна зона на тлі гамірного міста. Великий парк, неспішний Псел з нерівним берегом,а з-поміж дерев визирають залишки колишньої розкоші – садиба графині Штеричевої, яка з часом перетворилася на санаторій-профілакторій медичного інституту СумДУ. Далі на i-sumy.
Колиска козацьких нащадків
Садиба спадкоємиці славетного слобідського старшинського козацького роду Донець-Захаржевських Параскеви Михайлівни Штеричевої може похвалитися славною історією. Палацовий комплекс, точніше те, що дійшло від нього до нашого часу, – пам’ятка архітектури XIX–XX століття національного значення.
А зведено було садибу у 1810-х роках за проектом великого просвітителя, перекладача Олександра Паліцина. Тоді палацовий комплекс складався з розкішного псевдоготичного маєтку, житлових та господарських будівель на території, великого парку з деревами-екзотами, квітучого саду та оранжереї.
Парк був розбитий на дві частини – верхню та нижню. Верхня частина була вимощена алеями, що вели від головного будинку до штучної водойми з вербами. В нижній частині біля озера знаходився оглядовий майданчик, а в садку височіла альтанка.
Перед палацом гостей зустрічав фонтан. Безпосередньо у маєтку, на першому поверсі, була розташована прибудинкова Вознесенська церква з багатим іконостасом.
Після смерті власниці маєток дістався її брату – Андрію Донець-Захаржевському, а потім – його донці.
В 1886 році палац придбала вдова Гамалій – правнучкою гетьмана Лівобережжя Івана Скоропадського. За її господарювання палац реконструювали – взявся за цю справу відомий архітектор Карл Шольц – саме за його проектами у Сумах побудований Троїцький собор та колишня земська управа, а нині краєзнавчий музей.
Палацовому комплексу за період існування довелося пережити дві пожежі і, відповідно, реконструкції. Першу, за чутками, в 1095 році власник маєтку поміщик Золотницький навмисне підпалив власний палац аби отримати страхові виплати.
Другий підпал стався під час німецької окупації міста – у 1942 році. А через 15 років після цього лиха доля спіткала розкішний парк – частину дерев вирвав ураган…
Курортні будні
В часи радянської влади у будівлі маєтку розташовувався спочатку Басівський санаторій, а потім – районна лікарня, а вірніше – її кардіологічне відділення. До речі, в ті ж радянські часи поряд з садибою планувалось побудувати новий корпус лікарні, але проект так і не реалізували.
Потім через аварійний стан будівлі кардіологію перенесли на вул. Троїцьку, а колишня садиба довго стояла пуста.
У 2002 році приміщення зайняло закрите акціонерне товариство «ЦАНТ». Працівники зробили в будівлі ремонт і по можливості привели її в належний стан. Відремонтували навіть старий фонтан за будинком.
У лютому 2012 року облрада ухвалила рішення передати будівлю садиби Штеричевої з прилеглим парком, площею 3 га., медичному інституту СумДУ. А вже вересні наступного року після реконструкції відбулося урочисте відкриття санаторію, що працював в режимі амбулаторії. До речі, його запуск був приурочений до 70-річчя визволення міста.
Стандартна путівка – 21 день з амбулаторним лікуванням. Оздоровитися можуть як студенти, так і співробітники вишу. З часом направлення до санаторію отримав не тільки викладацький склад СумДУ, але й педагоги всіх вищих навчальних закладів області.
Санаторій надає широкий спектр лікувально-діагностичних послуг. А лікують відпочиваючих кращі кадри медінституту.
Також за цією ж адресою (вул. Санаторна, 1) знаходиться адміністративний корпус медицинського вишу.
До речі, на території парку розташована невеличка сімейна церква-капличка Архангела Михаїла. Деякі науковці вважають, що саме тут колись знаходилась усипальниця роду Донець-Захаржевських.
