3 Грудня 2022

Піаніст-віртуоз Леонід Кагадєєв, який зробив Суми Меккою музичного життя

Related

Андрій Алимов: лікар-першовідкривач з Охтирщини

Вчений, професор, епідеміолог, мікробіолог та імунолог з Охтирщини Андрій...

Костянтин Зільберник: як хірург-віртуоз рятував Лебедин

Ім’я Костянтина Олександровича Зільберника викарбуване золотими літерами у історії...

Дитячий табір «Зоряний» від «Сумихімпром»: місце з великим серцем

Щорічно сюди стікаються сотні дітей, аби оздоровитися і відпочити...

Сумський медичний коледж: перевірений десятиліттями

Сумський фаховий медколедж відомий далеко за межами міста і...

Найкращі ідеї подарунків дочці на день народження

Кожен із нас хоч раз чув твердження про те,...

Share

Леонід Павлович Кагадєєв був людиною відомою в Сумах, особливо творчої інтелігенції та в музичних колах. Це не дивно, він був не лише піаністом-віртуозом, який акомпанував «батькові» Сум Павлу Харитоненку (цукровий магнат захоплювався грою на скрипці), а й викладав у провідних навчальних закладах міста та країни, а також організовував виступи «зіркових» музикантів. Більш детально про життя та творчість “культурного революціонера” з Сум у нашому матеріалі на сайті i-sumy.com.

Борець за справедливість

Кагадєєв народився 1861 року в селі Михайлівка Лебединського району Сумської області. Музикант належав до збіднілого дворянського роду, рано залишився без батька і змушений був самостійно заробляти життя.

Він закінчив сумську Олександрівську чоловічу гімназію, а з 1880 навчався на медичному факультеті Харківського університету, але був відрахований за участь у студентському русі. Цей факт поставив «пляму» в його біографії.

Леонід Павлович не зміг пройти повз несправедливість і заступився за свого земляка, також студента Харківського університету, незаконно відправленого на заслання за «інакомислення», Івана Калюжного. Навесні 1874 року він приїхав на канікули до Сум і відразу почав збір коштів для свого незаконно засудженого товариша. Цього вистачило для арешту Кагадєєва – його «співучасників» засудили до каторжних робіт, а Леоніда Павловича через його юні роки та дворянське походження «помилували»: йому дали тюремний термін в один місяць.

Звичайно, після такого інциденту під тиском ззовні студента-бунтівника відрахували з альма матер, а про кар’єру медика йому довелося забути. Тоді він поїхав відпочити і оговтатися після важкого потрясіння у рідне село Кристинівка Сумської області, де й остаточно вирішив тісно пов’язати своє життя з музикою.

Різносторонній талант

Талановитий студент відвідував уроки фортепіано відомого в Європі музиканта Іллі Слатіна, а пізніше на їх базі було засновано Харківське музичне училище, а потім – консерваторію. В 1887 році він випустився з навчального закладу.

Ще під час навчання Кагадєєв підробляв концертмейстером та хормейстером Харківського оперного театру.

Особняк Чурилових в Сумах

Кагадєєв викладав музику у першій приватній музичній школі Сум, яка на початку ХХ століття знаходилася в особняку Чурилових на вулиці Петропавлівська, 91, а потім і відкрив на її базі музичне училище. У профільному навчальному закладі було кілька відділень: дитяче, середнє спеціальне із 4-річним курсом навчання та курс для дорослих.

Також Кагадєєв викладав у Першій жіночій гімназії, яка була розташована на вулиці Соборній (до речі, цим навчальним закладом особисто опікувалася дружина Харитоненко – Віра Андріївна), та сумському Кадетському корпусі, що розташований на вулиці Кондратьєва.

Леонід Павлович також організовував у Сумах концерти найвідоміших музикантів-сучасників: оперного співака та ліричного тенора Леоніда Віталійовича Собінова, корифея оперної сцени Івана Олексійовича Алчевського, піаніста та близького родича Рахманінова – Олександра Ілліча Зілоті, володарок сопрано та прим Маріїнського та Великого театру, сестер-двійнят Габріель та Емілію Крістман, німецької піаністки та протеже самого Ференца Ліста – Софії Ментер, скрипаля Леопольда Ауера, віолончелістаАнатолія Брандукова, якому аплодував Париж. З багатьма зі світових зірок він виступав як концертмейстер.

Кагадєєв мав велику музичну бібліотеку, він усіма силами намагався популяризувати відомих музикантів того часу, а також був близьким з багатьма представниками культурного середовища, наприклад, українським письменником Іваном Карпенком-Карим, відомими акторами Михайлом Садовським і Панасом Саксаганським, актрисою Марією Заньковецькою, актором, драматургом Марком Кропивницьким.

Боротьба за життя

Під час Жовтневої революції Кагадеєву ійого сім’ї – дружині Ірині Максимівні, трьом синам (з них вижив лише один – Аркадій) та дочці Ганні – довелося несолодко. За приналежність до дворянського роду їх вигнали з апартаментів у центрі Сум у крихітну квартиру в Сухановському провулку, піаніст та громадський діяч одразу втратив роботу, пенсію та виборче право. Сім’я бідувала.

Дочка Кагадєєва ретельно берегла пам’ять про батька

Тоді Леонід Павлович і вирішив нагадати про своє «революційне» минуле та епізод під час навчання у Харкові, про протести проти царської влади. За це більшовики його «амністували»: йому повернули право голосу, пенсію та не репресували. 

Помер Леонід Павлович у 1944 році в місті Суми, а його дочка Ганна Леонідівна пішла стопами батька і продовжила його справу.

.,.,.,.