Дослідження історії рідного краю стало сенсом його життя. Вивчаючи давні літописи, Валерій Белешов зумів довести, що Глухів має багату історію, що оповита козацькою славою. Більше на i-sumy.com.
Коротка біографія
Валерій Іванович Бєлашов народився у квітні 1949 року у місті Глухів. Його батько, Іван Костянтинович, був військовим, мати, Євдокія Пантеліївна, працювала фельдшеркою-акушеркою. Прадід Валерія Івановича був заможною людиною і володів двоповерховим будинком та готелем у місті Глухові.
Середню освіту хлопчик здобув у глухівській восьмирічній школі, де навчався з 1956 року. Валерій був здібним та розумним учнем, що тішило його вчителів, а також мав багато друзів серед однолітків.
У 1964 році Валерій Бєлашов вступив до Глухівського технікуму, де продовжив навчання на відділенні «Електрифікація сільського господарства». По закінченні навчального закладу юнак працював контролером техвідділу одного з глухівських заводів.
У 1968 році Валерій починає навчатися заочно на історичному факультеті держуніверситету в місті Харків. Навчаючись, Валерій не припиняв працювати електромонтером і бере активну участь у встановленні електромереж Глухівського та Кролевецького районів.
З 1976 року В. І. Бєлашов розпочинає викладацьку діяльність. З початку навчального року він викладає історію, суспільствознавство та правознавство у зразковій середній школі №2 міста Глухів.
Дослідницька діяльність
З листопада 1979 Валерій Бєлашов почав працювати у Глухівському державному педагогічному інституті ім. С. М. Сергеєва-Ценського (колишня назва Глухівського державного педуніверситету ім. Довженка). У 1986 році Валерій Іванович поступає до аспірантури Київського державного педагогічного інституту, що стало важливим кроком в становленні його як дослідника козацької історії рідного Глухова. В ці роки він мав доступ до архівів обласного та республіканського рівнів та вивчав досвід викладання суспільних наук у вищих навчальних закладах.
Під час вивчення історичних документів Валерія Бєлашева зацікавила стародавня історія Глухова. Вчений прийшов до висновку, що місто Глухів з’явився набагато раніше за 1152 рік (саме цей рік вважали роком заснування міста). Саме цей факт В. Бєлашов взявся довести науково і почав ґрунтовне дослідження. У ході цієї роботи Бєлашов опрацьовує давньоруські та козацькі літописи, що мають відношення до історії Глухова, Глухівського князівства та періоду Гетьманщини 1708-1782 років.
В 1987 році побачив світ історико-краєзнавчий нарис В. Бєлашова, що був опублікований у туристичному довіднику «Золоте ожерелля Сумщини».
Два роки поспіль, з 1988 року, вчений обіймає посаду заступника завідувача кафедри марксизму-ленінізму. В травні 1990 року Валерій Іванович очолює кафедру, але з його ініціативи вона стає кафедрою суспільних наук.
Як згадують викладачі, в ті часи відбувалася поступова відмова від марксистсько-ленінських засад у викладанні суспільних наук та вихованні молоді, пошуки нової моделі навчання, редагування старих та складання нових програм.
Восени 1991 року за ініціативою Валерія Івановича Бєлашова розпочинаються ґрунтовні археологічні дослідження та проведення розкопок у центральній частині міста. Метою досліджень було доведення 1000-літнього віку міста Глухів та вивчення культури давньої столиці гетьманщини. В. Бєлашов багато разів брав участь у дослідженнях, у 1995 та 1999 роках був очільником експедицій.
До 1000-літнього ювілею міста Глухів, у 1992 році, київське видавництво «Україна», видало монографічне дослідження В. І. Бєлашова «Глухів – забута столиця Гетьманської України». Книга швидко стала дуже популярною і мала чималий попит.
Над питанням історії Глухова та його козацької доби Валерій Іванович працював все своє життя, поєднуючи наукову роботу з археологічними дослідженнями та викладацькою діяльністю. 20 липня 2022 року вченого не стало. За життя він став автором 10 монографій, п’яти навчальних посібників та численних наукових статей та публікацій, що присвячені історії рідного краю.
