27 Січня 2023

Костянтин Зільберник: як хірург-віртуоз рятував Лебедин

Related

Спалах «іспанки» в Сумах на початку ХХ сторіччя: як місто вистояло

Іспанський грип захопив Сумщину на початку ХІХ сторіччя та...

Андрій Алимов: лікар-першовідкривач з Охтирщини

Вчений, професор, епідеміолог, мікробіолог та імунолог з Охтирщини Андрій...

Костянтин Зільберник: як хірург-віртуоз рятував Лебедин

Ім’я Костянтина Олександровича Зільберника викарбуване золотими літерами у історії...

Дитячий табір «Зоряний» від «Сумихімпром»: місце з великим серцем

Щорічно сюди стікаються сотні дітей, аби оздоровитися і відпочити...

Сумський медичний коледж: перевірений десятиліттями

Сумський фаховий медколедж відомий далеко за межами міста і...

Share

Ім’я Костянтина Олександровича Зільберника викарбуване золотими літерами у історії медицини Лебединщини. Блискучий хірург-віртуоз та організатор, він підняв місцеву хірургію на високий рівень, а завдяки його організаторським здібностям у повіті з’явилася власна лікарня. Далі на i-sumy.com.

Молодий ентузіаст

Костянтин Олександрович (при народженні Кадиш Сендерович) народився у 1855 році в місті Гродно (нині Білорусь)

23-річний Костянтин, випускник Харківського університету, приїхав на роботу до Лебедина у 1878 році. 

Тоді місцева лікарня розташовувалася у приватному будинку, а медперсоналу катастрофічно не вистачало. Місцеві жителі більш охоче звертались до знахарів та травників, ніж до лікарів.

 Молодий новоспечений лікар очолив відділення лікарні та з ентузіазмом приступив до організаційних робіт, адже йому доводилось обслуговувати не тільки Лебедин, але й навколишні села. Новаторство Зільберника співпало в часі зі становленням земства. 

Лікарні не вистачало фінансування, тому Костянтин Олександрович звернувся до місцевих меценатів, і за їх підтримки вже у 1901 році було закладено перший камінь хірургічного відділення лебединської лікарні, а через два роки воно прочинило свої двері. 

Зільбернік сумлінно опікувався  медичним закладом – особливу увагу він приділяв підвищенню кваліфікації персоналу та й сам постійно вчився.

Саме тому Костянтин Олександрович отримав наукове відрядження за кордон на дев’ять місяців і відправився до Франції. Саме у Парижі він отримав можливість вдосконалити та поглибити свої знання по хірургії, перейняти досвід закордонних колег по організації хірургічного лікування, познайомитись з особливостями надання медичної допомоги. Зільберник все життя підвищував власну майстерність, два рази на рік їздив переймати досвід у кращих спеціалістів Франції та Німеччини.

Вже з 1889 року і кожен рік Зільберник направляв на підвищення кваліфікації по 2 лікарі, а з 1910-го- по три медпрацівника. 

До слова, у 1890 році Зільберник обраний до міської управи, а через тринадцять років він став почесним громадянином міста Лебедин.

Здобутки та досягнення

На той час статус медичного працівника давав його власнику не аби які привілеї. Так, земство надало Зільбернику приватний будинок ( в наш час тут розташовано художній музей). У своєму помешканні Костянтин Олександрович також приймав хворих. До слова, він успішно оперував не лише в скромній операційній, а й у хатах селян при лампі, яку тримала його помічниця.

Тоді зарплата лікаря складала аж 600 карбованців, а його помічника – 300 – 400 крб.

Саме за ініціативою Зільберника при лікарні з’явився власний консультативний центр, де місцеві жителі могли отримати допомогу. Так поступово, крок за кроком, люди почали більше довіряти хірургам.

У 1906 році у лікарні було проведено аж 758, а в 1914-му – 1004 хірургічних втручання. Поступово  Лебединська лікарня в плані хірургії стала найкращою серед повітових медзакладів губернії.

Костянтин Олександрович був хірургом-віртуозом і вимогливим керівником – від колег він вимагав високої професійності. Він був прискіпливим і принциповим лікарем, звик до високої точності та надмірної уваги до деталей.

Результатом активної діяльності Костянтина Олександровича стало зведення лікарні на Лебединщині та організація консультативної допомоги. 

В травні 1920 року земського лікаря не стало – його життя забрав сипний тиф. В місті в зв’язку з його смертю було оголошено траур. Видатний місцевий хірург був похований на єврейському кладовищі, а у 1968 році – перепохований на Троїцькому кладовищі в Лебедина. 

З 1921 року його ім’я присвоєно Лебединській районній лікарні.

.,.,.,.