Церква Покрови Пресвятої Богородиці знаходилася біля нинішнього ЦУМу. Сьогодні тут збудована Свято-покровська каплиця, яка нагадує мешканцям і гостям міста, що саме на цьому місці колись була велична споруда. Детальніше читайте на i-sumy.com.
З миру по копієчці
Про цю церкву відомо, що вона була закладена у 1783 році, а вже через сім років, у 1790-му – освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогірського монастиря, який перед тим був священником та протоієреєм саме цієї церкви. Неоціненну допомогу у будівництві надали також грошовиті почесні сумські громадяни тих часів, Купці жертвували на церкву цілі статки. Так, відомо, що 1810 року купець Олексій Бочаров поставив власним коштом іконостас, вартістю 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 руб. 42 коп. сріблом. А ось “почесний сумський громадянин” Григорій Котков зробив дві срібні ризи для місцевих ікон, що коштували 542 руб. 85 коп. сріблом, та два фелони за 160 руб. сріблом. Ну а найбільше відзначився, внісши найзначніші пожертви на користь церкви, сумський купець Кирило Алчевський – 4906 руб. 70 коп. сріблом. Він на той час був при церкві старостою.
Ми будували, будували…
Цікавою є історія цього будівництва. Там, де зараз знаходиться Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році парафіянам було дозволено розібрати кам’яний Архангельський храм, який був на його території. І лише через тринадцять років, у 1821 році, з каменю було «дозволено» збудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тяглося? Щодо цього є різні думки. Одна з них дуже приземлена. Саме тоді вийшов указ про те, що всі церкви мають будуватися за типовими проєктами. У зв’язку з цим було навіть призупинено будівництво Іллінської церкви, яку зводили за індивідуальним проєктом. Можливо, через це й не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
До того як було збудовано кам’яний храм, у Сумах вже були дві церкви Покрови Богородиці, і обидві дерев’яні. Перша існувала до 1732 року. Про це говорить указ того ж року про будівництво нового храму. Але коли звели перший – невідомо. З перепису 1732 року випливає, що «при Покровському храмі були священник, школа і шпиталь (богодільня)».
Полковий храм
Окрім того Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року – Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви вона все одно залишалась гарнізонним храмом Сум до 1917 року. Також відомо, що поруч із Покровською церквою існував Введенський храм, який був придільним, тобто, попри те, що він мав своїх парафіян, все ж таки перебував під опікою в Покровській церкві. А в 1821 році тут же було збудовано дзвіницю з теплим храмом. Це будівництво було присвячено Введенню Пресвятої Богородиці до храму.
Метричні книги у церкві Покрови Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповідні – з 1790-го.
Руйнувати не будувати
У 20-ті роки, з приходом у Суми більшовиків, безбожна влада влаштувала в храмі крематорій, де кожен охочий міг через особливе вічко стежити за спаленням трупів.
Наприкінці 30-х років, коли руйнували храм, на його розбирання зганяли місцевих студентів. Тим, хто відмовлявся це робити, загрожували варварськими «принадами» того часу. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будинок якого і зараз знаходиться поряд з універмагом, горище було завалено богослужбовими книгами саме з Покровської церкви. Ними студенти топили взимку печі.
