Як створити вишиванку, характерну для Сумщини? Відповідь на це запитання знаходять у “Майстерні вишивки”, яка успішно діє в Сумському палаці дітей та юнацтва. Тут вихованці власноруч відтворюють традиційний слобожанський одяг, вивчаючи секрети народного мистецтва. Про особливості автентичних вишиванок, притаманних Сумській області, поділилася викладачка та майстриня народної вишивки Наталія Бабенко. Більше на i-sumy.com.
Розповідь майстрині про свою роботу
Наталія Бабенко вже майже пів століття присвячує себе мистецтву вишивки. Її захоплення має глибоке коріння. Мама і прабабуся Наталії були швачками, які передали їй свою любов до народного ремесла. Тепер вона ділиться своїм досвідом і знаннями з вихованцями Сумського палацу дітей та юнацтва, навчаючи їх тонкощам народної вишивки.
За словами Наталії, створення вишиванки – це складний і кропіткий процес. Мінімальний час на виготовлення сорочки становить місяць, однак усе залежить від рівня майстерності, складності роботи та часу, який можна присвятити цьому заняттю. Найбільшою складністю майстриня вважає вибір візерунка, адже необхідно дотримуватися певних правил, щоб він був досконалим, стриманим і вишуканим.
Наталія Бабенко відзначає багатство традиційної вишивки Сумщини, що вирізняється різноманітністю технік і візерунків. Слобожанські сорочки, за її словами, зазвичай виконані у світлих тонах, на відміну від яскравих кольорів Буковини чи Закарпаття. Для цього регіону характерні стримані та холодні кольори, такі як темно-зелений, болотний, гірчичний або вишивка білим по білому. Вишивальні традиції Сумщини поєднують елементи з Полтавщини, Харківщини, Чернігівщини та навіть Курщини, що зумовлено історичними зв’язками регіону.
Особливої уваги заслуговує традиційний для Роменщини та Недригайлівщини шовчик, а також техніки гладі, зубцювання і мережива, відомі як “Стародубська сітка”. Остання отримала свою назву від міста Стародуб, яке колись входило до складу Чернігівщини.
До повномасштабного вторгнення вишивальна майстерня при палаці дітей та юнацтва налічувала 75 вихованців. Після початку війни частина дітей виїхала за межі регіону, однак багато хто продовжує заняття в онлайн-форматі. Наталія Бабенко залишається відданою своїй справі, передаючи майстерність наступним поколінням і зберігаючи культурну спадщину Сумщини.
Відгуки учениць “Майстерні вишивки”
Анна Курило опановує мистецтво вишивки вже понад два роки і досягла значних успіхів у цьому напрямку. Її перша вишиванка, яку вона створювала протягом двох місяців, стала особливим досягненням. Анна є вихованкою “Майстерні вишивки” при Сумському палаці дітей та юнацтва. Вона з гордістю розповідає, що в її родині замовлення на вишиванки зробили майже всі рідні.
Свою першу вишиванку дівчинка носить із задоволенням і часто одягає її на свята, для прогулянок чи до школи. Одяг привертає увагу оточуючих, які нерідко дивуються, дізнаючись, що вишиванка не куплена, а зроблена власноруч. Такі слова, як “Оце так!”, надихають Анну на подальшу творчість.
Уляна Козіна вже понад десять років є вихованкою “Майстерні вишивки” при Сумському палаці дітей та юнацтва. Дівчина з любов’ю розповідає про своє захоплення вишивкою, яке для неї стало не лише творчим заняттям, а й способом зберегти зв’язок поколінь і шанувати традиції рідного краю. Особливе місце у її роботах займають орнаменти, притаманні Сумщині, що дозволяє їй зберігати культурну ідентичність свого регіону.
Уляна надає перевагу мінімалізму у вишивці, уникаючи надмірної строкатості. Її перша робота виконана у техніці “білим по білому”, друга – блакитною ниткою з білим візерунком. Третя вишиванка була сірою, і Уляна зізнається, що отримала справжнє задоволення, працюючи над нею. Потім дівчина почала створювати нову роботу молочного кольору, поєднуючи білу та синю нитки.
Для Уляни вишивка є не лише хобі, а й способом виразити свою любов до рідного краю, зберігаючи та передаючи унікальні традиції Сумщини.