Історична спадщина Сум тривалий час залишалася захованою за сухими архівними довідками та стандартними екскурсійними маршрутами. Утім, зацікавлення міським минулим спалахує з новою силою, коли про нього починають говорити не мовою академічних монографій, а крізь призму живих людських доль, локальних легенд та архітектурних деталей. Краєзнавець і дослідник Євген Мурза перетворив вивчення слобожанської старовини на захопливу культурну практикую, що повертає містянам відчуття власного коріння. Завдяки його авторським прогулянкам, публічним лекціям та архівним розшукам сухі факти з минулого Сум перетворюються на динамічний сюжет, у якому старовинні садиби, зниклі вулиці та забуті постаті постають частиною спільного сучасного простору. Сайт i-sumy.com розповідає про те, що інтерес до локальної історії виникає тоді, коли вона перестає бути застиглим музейним експонатом і стає досвідом, яким щиро хочеться жити.
Хто такий Євген Мурза
Шлях до популяризації сумської старовини виявився для Євгена Мурзи досить багатогранним. У 14-річному віці він разом із родиною переїхав із Сум до Італії, де прожив понад десять років та здобув освіту політолога в Римі. Проте саме тривале життя в європейському середовищі із глибокою культурою збереження пам’яток загострило його зацікавленість архітектурною спадщиною. Повернувшись до рідного міста, Мурза спрямував свій досвід і зацікавлення у практичне краєзнавство. Попри те, що в медіапросторі його часто описують просто як історик із Сум, сам дослідник уникає застиглих академічних регалій і позиціює себе як «історичний мотиватор», популяризатор історії Сумщини та пристрасний поціновувач архітектурних форм.
Головним інструментом для перезавантаження сприйняття міського минулого став його авторський просвітницький проєкт «СумиГард». Через цей онлайн-майданчик Мурза розпочав системно публікувати архівні розшуки, фотофіксацію та аналіз містобудівного спадку регіону. Ключова особливість його підходу полягає у відмові від монотонної хронології на користь емоційної залученості глядача: історія Сум та архітектурна спадщина Сумщини постають не як абстрактна сума дат, а як живий простір для щоденного осмислення.
Освітня стратегія засновника «СумиГард» базується на переконанні, що свідомий патріотизм і локальна ідентичність формуються через глибоке розуміння власного середовища. Поєднуючи європейський погляд на урбаністику з деталізованим вивченням слобожанської старовини, сумський історичний мотиватор Євген Мурза допомагає містянам побачити у звичних фасадах і вулицях цінність, яку варто берегти та транслювати наступним поколінням.
Архітектурна пам’ять і зниклий простір: що досліджує Євген Мурза
У центрі дослідницького інтересу засновника проєкту «СумиГард» перебуває фізичний простір міста — його історична забудова, містобудівне планування та втрачені об’єкти спадщини. Свою просвітницьку роботу історик із Сум будує навколо думки, що міська архітектура є не просто фоном для щоденного життя, а матеріальним втіленням історії громади. Дослідник звертає увагу на руйнування сумських храмів під час радянської антирелігійної кампанії XX століття. На конкретних прикладах він пояснює, що в XVII столітті православний храм виступав не лише релігійною спорудою, а й головним осередком соціалізації, де формувалися зв’язки та ухвалювалися важливі рішення громади.
Окремим і маловідомим напрямом його розшуків є вивчення зниклих та закритих цвинтарів Сум. Спираючись на архівні карти, топографічні плани та праці попередніх краєзнавців, дослідник відновлює картографію пам’яті, локалізуючи забуті некрополі. Серед таких об’єктів — давнє кладовище на території сучасної школи № 4, цвинтар у районі Привокзальної площі та Холодногірський некрополь. Подібна робота з просторовими лакунами демонструє, що краєзнавство у Сумах охоплює не лише збережені архітектурні пам’ятки, а й ті культурні шари, які виявилися стертими з карти сучасного міста, проте залишаються частиною його історичної ідентичності.
Гумор і популяризація спадщини: проєкт «Комік + Історик»
Неабияку впізнаваність у медіапросторі дослідникові принесла робота на стику просвітництва та стендап-культури. У 2022 році Євген Мурза в дуеті із гумористом Феліксом Редькою запустив популярний YouTube-проєкт «Комік + історик», який згодом розрісся до масштабного подкасту із 66 епізодами на платформі Apple Podcasts. Формат побудовано на живій дискусії: гумор та іронія виступають не як самоціль, а як інструмент зняття бар’єра між глядачем та складними академічними темами.
У межах проєкту історик із Сум виступає надійним верифікатором фактів, пояснюючи мовою сучасних аналогій складні історичні процеси. Програма охоплює широкий спектр тематик — від розвінчування радянських міфів та аналізу подій Другої світової війни до переосмислення імперського спадку та початків української ідентичності. Наприклад, у популярному випуску «Хто такі українці?» спікери детально розбирають етапи націєтворення, показуючи, що боротьба за власну державність і культурне самовизначення має тривалу й безперервну тяглість.
Подібна медійна практика доводить, що популяризація історії в Україні вимагає гнучких підходів. Поєднуючи експертність із гумористичним поданням, авторський дует зумів залучити молоду аудиторію, перетворивши вивчення минулого на актуальний тренд та дієвий засіб протидії ворожим інформаційним маніпуляціям.
Наука, деколонізація та єднання громади: багатогранна місія Євгена Мурзи
Популярні медійні формати — лише один із вимірів діяльності дослідника, адже його просвітництво спирається на ґрунтовну наукову та суспільну роботу. У 2025 році Євген Мурза представив наукову доповідь на профільній конференції як представник Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Його розвідка, присвячена новим інтерпретаціям теорії фронтиру в умовах російсько-української війни, продемонструвала, що історик із Сум опрацьовує сучасний воєнний контекст крізь призму глибинних академічних концепцій.
Системний підхід краєзнавця проявився й у регіональних культурних ініціативах. У 2023 році, обіймаючи посаду радника голови Сумської ОВА, Мурза виступив координатором та учасником масштабного просвітницького проєкту «Сумщина 365». Метою цієї ініціативи стало щоденне висвітлення історії краю із залученням кращих архітекторів, науковців та краєзнавців регіону. Водночас у публічних дискусіях, зокрема в коментарях для «Суспільного», дослідник послідовно відстоює зважений погляд на радянську спадщину: він закликає сприймати споруди минулих епох перш за все як безсторонні історичні джерела та матеріальні свідчення часу.
Плідна праця популяризатора продовжується й у розширенні географічних та цифрових кордонів. Надзвичайним внеском також є його авторські онлайн-екскурсії для сум’ян, які були змушені виїхати з міста, але прагнуть зберігати зв’язок із рідним домом. Старовинна забудова та його поїздка до Суджі, знову підтвердило статус дослідника. Поєднуючи італійський освітній досвід у сфері міжнародних відносин із практичним краєзнавством, популяризатор історії Євген Мурза доводить, що вивчення минулого є потужним інструментом збереження національної пам’яті та об’єднання суспільства.