Твори мистецтва здатні розповісти дуже багато, їх мальовнича мова прониклива та чарівна, а ті, хто їх створює, залишаються жити завжди – в історії та згадках. Одним з таких видатних митців свого часу є художник та меценат, культурний та громадський діяч, поет та педагог, справжній український патріот Никанор Харитонович Онацький.
Його іменем названо художній музей у Сумах, а сам він зробив неоціненний вклад в культурне життя Сумщини. Саме Онацький був першим, хто організував у Сумському краї художню виставку, а також став першим професійним художником, що жив та творив на Сумщині. Більше на сайті i-sumy.
Творчими шляхами
Слобожанщина завжди для нього була рідною. Онацький народився у 1874 році на хуторі Хоменки Гадяцького повіту на Полтавщині у селянській сім’ї та з дитинства виявляв хист до малювання. У юні роки він жив в Лебедині та тільки заради освіти покидав рідні краї.
Так, в Онацького була серйозна профільна освіта. Він навчався в Москві у Строганівському училищі технічного малювання. В 1905 році закінчив Одеське художнє училище і мріяв отримати вищу образотворчу освіту. Саме тому він відправився в Петербург, до майстерні мистецтв Іллі Рєпіна у Вищому художньому училищі при Імператорській Академії мистецтв.
Здобувши вищу освіту, Никанор Харитонович якийсь час викладає малювання у навчальних закладах Лебедина. Там Онацький намагається всіляко популяризувати українську мову, турбується про її відродження, прагне, щоб у місцевих освітніх закладах її запровадили для викладання, а в освітніх цілях використовували українські книги.
Саме в Лебедині Онацький створює патріотичний гурток, членами якого були гімназисти старших класів. Пізніше це об’єднання однодумців стали називати «Шевченківським революційним гуртком». Він мав власну бібліотеку української забороненої літератури.
Паралельно Никанор Харитонович розвиває активну творчу діяльність: створює ескізи мальовничих картин, відточує майстерність, бере участь у виставках.
У 1913 році він їде до Сум, де і починається його продуктивний та активний творчий та громадський період. Він викладає малювання у реальному училищі, а також курси географії, веде малювання та креслення у славнозвісному Кадетському корпусі.
У 1920 році Никанор Онацький створив у Сумах історико-художній музей та 11 років був його незмінним керівником. Одним із найцікавіших його залів став Шевченківський.
Того ж 1920 року Никанор Харитонович очолив комісію зі зведення пам’ятника Шевченку в Сумах.
Онацький жив та творив заради популяризації українського мистецтва та збереження культурного надбання. Заради поповнення та розширення колекцій музею він досліджував археологічні пам’ятки та збирав етнографічний матеріал.
Активна діяльність Онацького привернула прицільну увагу органів ДПУ, і стала приводом для звинувачень художника та мистецтвознавця в «українському буржуазному націоналізмі».
Розплата за патріотизм
Переслідування з ідеологічних причин заставили Никанора Харитоновича переїхати до Полтави восени 1933 року. Там він очолив відділ етнографії полтавського краєзнавчого музею. Проте недовгою була свобода. Через наклеп недоброзичливців, у 1934 році його заарештовують вперше.
Музейну діяльність митця та громадського діяча розцінили як націоналістичну та підривну щодо радянської влади. На цьому репресії не припинилися. Вже у 1935 році суд направив справу Онацького на нове розслідування, його звільнили, проте не надовго. Через півтора року художника знову заарештовують і навіть без суду страчують.
Більшість творів Никанора Харитоновича зберігається в Сумському художньому музеї, що має його ім’я. Роботи Онацького можна зустріти у музеях Лебедина, Харкова, Полтави, Канева, Луганська, а також у приватних колекціях США та Франції.