Династія Шольців зробила величезний внесок у розвиток архітектурної спадщини Сум. Саме вони доклали руку до спорудження його пам’яток та символів міста. Більше на сайті i-sumy.
Іноземці у місті
На рубежі XIX і XX століть у Сумах почало активно розвиватися місцеве виробництво та торгівля, місто розросталось. Існувала одна проблема – не вистачало кваліфікованих кадрів у сфері будівництва та інженерії, економіки.
Щоб якось заманити в місто іноземних фахівців – вихідців із Західної Європи, які володіли необхідними знаннями та досвідом, місцеві підприємці обіцяли їм гарні умови життя та різні блага: високі зарплати та ділянки під особняки у самому серці міста.
Зазвичай такі цінні кадри обживалися на околицях вулиці Троїцької. Саме тому тут розташовувався католицький костел, а також лютеранське училище та німецька церква, які не дійшли до наших днів.
Серед таких фахівців-вихідців з Європи на особливу увагу заслуговує династія «сумських німців», батько і син, архітектори Карл-Густав та Густав-Карл Шольци.
Знаковий почерк
Троїцький собор, символічна для міста споруда та одна з його візитних карток, один з найвидатніших шедеврів сімейного підряду Шольців.
Меценатом та ідейним натхненником проєкту святині виступив відомий цукрозаводчик та «батько» міста Павло Харитоненко. За його задумом храм мав стати найкрасивішим собором у Сумах, тому будувати його планувалося з розмахом.
Не дивно, що доручити зведення храму можна було лише іменитому зодчому.Подейкують, що спочатку Харитоненко звернувся з таким проханням до відомого московського архітектора Олексія Щусєва. Але той змушений був відмовити через робочу завантаженість. Тоді вибір мецената впав на архітекторів Шольців. Крім того, вони встигли зробити собі ім’я, займалися реконструкцією садиби Штеричової на Басах та особняка Харитоненка в селі Качанівка.
Так розкішний Троїцький собор з’явився поряд зі скромною Троїцькою церквою, зведеною ще 1827 році. Не тільки зовнішнє оздоблення храму приковувало до нього погляд, вражала акустика. Саме тому з 1977 року у ньому був орган, перенесений пізніше до обласної філармонії.
Ще один знаковий витвір батька та сина Шольців – будівля окружного суду на вулиці Петропавлівській. Її звели у 1917 році, але, як не парадоксально, вона майже не виконувалася за своїм прямим призначенням. Так, будівлю спочатку зайняв обком партії, потім тут розташовувався сільськогосподарський інститут, а в наш час розмістилася Українська академія банківської справи.
Дивно, що в долі будівлі фігурують ті самі дійові особи, що й при будівництві Троїцького собору – меценат Павло Харитоненко та династія Шольців.
Також Шольці приклали руку до будівництва будівлі сучасного Сумського обласного художнього музею, де раніше розміщувався Державний банк. Він з’явився в 1897 році і був побудований за проєктом Густава Шольца.
Це було не одне приміщення, а комплекс будівель, що складається з двох: будівлі, де нині розміщений музей, і тієї, що стоїть за ним. Примітно, що у приміщеннях частково збереглося оздоблення: у першому – ліпнина, у другому – люстра та сейф.
Архітектори Шольц приклали руку і до маєтку Павла Харитоненка у Качанівці. Густав Шольц займався проєктом маєтку. Його зусиллями садиба набула рис неокласицизму. На території маєтку з’явилися альтанки, у парку – скульптури, було розбито зимовий сад. У приміщення провели електрику та телефонний зв’язок.
Батько та син Шольці також допомогли перебудувати садибу Штеричевої на Басах. Будівлю було зведено наприкінці XVIII століття архітектором Олександром Паліциним, а ось наприкінці ХІХ століття вона зазнала реконструкції. Після роботи німецьких архітекторів особняк набув рис англійського стилю з елементами неоготики.