5 Грудня 2022

Пантелеймон Куліш: «заборонений» автор першого українського алфавіту 

Related

Андрій Алимов: лікар-першовідкривач з Охтирщини

Вчений, професор, епідеміолог, мікробіолог та імунолог з Охтирщини Андрій...

Костянтин Зільберник: як хірург-віртуоз рятував Лебедин

Ім’я Костянтина Олександровича Зільберника викарбуване золотими літерами у історії...

Дитячий табір «Зоряний» від «Сумихімпром»: місце з великим серцем

Щорічно сюди стікаються сотні дітей, аби оздоровитися і відпочити...

Сумський медичний коледж: перевірений десятиліттями

Сумський фаховий медколедж відомий далеко за межами міста і...

Найкращі ідеї подарунків дочці на день народження

Кожен із нас хоч раз чув твердження про те,...

Share

Він – автор першого українського алфавіту, що отримав назву «кулишівка». Видатний мовознавець, письменник та уродженець Сумщини Пантелеймон Куліш зробив чимало не тільки для рідного краю, але й для всієї України, прославляючи в світі українське слово. Далі на i-sumy.

Сходинками біографії

Пантелеймон народився 7 серпня 1819 року у містечку Вороніж  Сумської області. Він був нащадком славетних представників козацької старшини.

Хлопчик з малих років захоплювався українськими народними казками, легендами та піснями, які розповідала та співала йому мати Катерина – донька козацького сотника. Ще одна мати, духовна , яка виплекала у Пантелеймонові любов до літератури — сусідка Уляна Терентіївна Мужиловська. Саме по її рекомендації  він пішов вчитись до Новгород-Сіверської гімназії. 

До речі, свою «духовну мати» Куліш пізніше увіковічить у повісті «Історія Уляни Терентіївни».

Після здобуття блискучої середньої освіти хлопець став вільним слухачем лекції Київського університету. На жаль, студентом престижного вишу йому стати не судилося –  далася взнаки відсутність документального підтвердження дворянського походження. До того ж, навчальні заклади були «зросійщеними», що засмучувало вільного студента. Він довго адаптувався до реалій свого часу.

Деякий час Куліш викладав в Луцькому дворянському училищі, а потім перебрався до Києва –  журнал «Современник» в 1845 році надрукував перші глави його видатного історичного роману «Чорна рада», після чого Пантелеймона Олександровича  запросили  стати старшим вчителем гімназії і лектором російської мови для іноземних студентів столичного вишу. 

Пізніше за наказом Петербурзької Академії наук  Куліш з дружиною Олександрою Білозерською відправився викладати у Західну Європу, проте у Варшаві його заарештували як члена Кирило-Мефодіївського товариства і «розвернули» до  Петербурга. Письмннника  кинули до в’язниці арештантського шпиталю на 2 місяці, а потім «етапували» в Тулу. 

В 1850-х роках він повернувся до Санкт-Петербургу, але потрапив під заборону. У 1857 році він видає свій найвідоміший роман «Чорна рада». Аби історичний твір прийняли до друку і випустили, його довелося ретельно цензурувати…

Заборонений Куліш

На долю письменника випало немало випробувань, але його ім’я назавжди ввійшло в історію становлення української мови та літератури.

Пантелеймон Олександрович став автором першої української  фонетичної абетки, яку у народі отримала назву «кулішівка». Її заборонили у 1876 році, після виходу Емського указу, який накладав повну заборону на використання української мови та фактично став мовною репресією. Але пізніше абетка Куліша була адаптована та видозмінена, і лягла в основу сучасного українського правопису.

Пантелеймон Олександрович був укладачем першого українського букваря. Його «Граматика» побачила світ у 1857 році, і відкрила дорогу цілій серії україномовних посібників для молодшої школи (1857–1862 роки). Також він першим здійснив переклад на українську мову «Біблії».

Саме тому утиски щирого патріота від літератури були особливо цинічними. Так, його книги арештовували тричі. 

У 1847 році після арешту письменника заборонили уже видану збірку фольклорних творів «Украинские народные предания». У 1879 році у Петербурзі було знищено тираж книги з додатком біблійних переспівів «Хуторская философия и удаленная от света поэзия». А у 1882-му в Австро-Угорщині заборонили його брошуру «Vergewaltigung der Basilianer in Galizien durch Jesuiten» («Наруга над василіянами в Галичині з боку єзуїтів»). Заборона розповсюджувалась і на невидані роботи Куліша. Наприклад, йому заборонили видавати переклад творів Шекспіра.

Помер Куліш в 1897 році на власному хуторі Мотронівка на Чернігівщині, де провів останні роки життя.

.,.,.,.