27 Січня 2023

Спалах «іспанки» в Сумах на початку ХХ сторіччя: як місто вистояло

Related

Спалах «іспанки» в Сумах на початку ХХ сторіччя: як місто вистояло

Іспанський грип захопив Сумщину на початку ХІХ сторіччя та...

Андрій Алимов: лікар-першовідкривач з Охтирщини

Вчений, професор, епідеміолог, мікробіолог та імунолог з Охтирщини Андрій...

Костянтин Зільберник: як хірург-віртуоз рятував Лебедин

Ім’я Костянтина Олександровича Зільберника викарбуване золотими літерами у історії...

Дитячий табір «Зоряний» від «Сумихімпром»: місце з великим серцем

Щорічно сюди стікаються сотні дітей, аби оздоровитися і відпочити...

Сумський медичний коледж: перевірений десятиліттями

Сумський фаховий медколедж відомий далеко за межами міста і...

Share

Іспанський грип захопив Сумщину на початку ХІХ сторіччя та мав свої регіональні особливості. Далі на i-sumy.

Причини та наслідки

Чому епідемія швидко поширилася в Україні та Сумській області? Одна з передумов  –значне погіршення матеріального рівня життя населення і, як наслідок, недоїдання, фізичне виснаження, масове послаблення імунітету в умовах Першої світової війни.

Треба зазначити, що на початку ХІХ сторіччя Суми мали високу щільність населення, що спрощувало поширення інфекцій. Також не останню роль зіграли особливості розвитку комунальної сфери. Так, у Сумах не було централізованої каналізації та проблеми з  водогінною мережею ( тоді централізоване водопостачання охоплювало вулиці Петропавлівська, Соборна, Троїцька). 

Поширенню «іспанки» сприяли бойові дії під кінець війни. Контакти між військовими внаслідок перекидання військ від однієї ділянки, взаємодія з мирним населенням призвели до  поширення інфекції.

Через постійну виснаженість на тлі війни, нестабільної політичної та економічної ситуації сприяли тому, що люди почали сприймати інфекційну небезпеку дещо несерйозно та халатно. Крім того, навіть місцеві чиновники заздалегідь не вчиняли ніяких протиепідемічних заходів. 

Примітно, що іспанському грипу в Сумах влітку 1918 року передувала холера, с за нею на Сумщину прийшли тиф, коклюш й віспа, і вже до кінця року ці інфекційні хвороби набули масштабів епідемій. І якщо влітку того ж 1918 року місцева влада розгорнула профілактичну кампанію, то на «іспанку» чиновники реагували куди більш стримано. 

Треба сказати, що протихолерні заходи на Сумщині виявилися ефективними, то ж грип гіпотетично, спираючись на попередню практику,  не мав стати проблемою. Але це виявилося не так, і ситуація з «іспанкою» вийшла з-під контролю.

Яскравим доказом цьому служить вже той факт, що спалах другої хвилі іспанського грипу був майже непоміченим, адже симптоми нового штаму вже відомої хвороби відрізнялася від її попередньої «легкої» форми. Натомість такі прояви «іспанки», як кровотеча з носу, шлунку або прямої кишки часто були діагностовані невірно.

Ціна халатності

Коли місцеві медики та влада все ж з’ясували, що ситуація з новою інфекційною хворобою у повіті серйозна, застосовувати профілактичні заходи проти «іспанки» було вже пізно. Тільки у вересні 1918 року було визнано, що Сумщину захопила епідемія.   Вже до середини осені               новий штам  грипу став лідирувати серед інших інфекцій. 

Наприкінці вересня місцеві медики забили тривогу довкола ситуації з «іспанкою», але тоді спеціалісти помилково дійшли помилкового висновку,  що захворювання не нове, а тому  визнали безглуздим введення карантину, наприклад, в школах. Хворим же рекомендувалося знаходитися під наглядом лікаря, не зловживати жарознижуючими засобами, дотримуватися постільного режиму та дієти. В гострий період пацієннтам радили приймати хінну та так звані «гіркі ліки», що зазвичай виписували при лихоманках – аспірин і саліпірин. 

Всі ці заходи, очікувано, виявилися малоефективними. Більш суттєвий вплив на ситуацію у повіті мало запровадження нічного чергування лікарів у міській управі, але більшість з них були безпорадні в питаннях лікування нового штаму грипу.

Вже в жовтні 1918 року «іспанка» лютувала на Сумщині. В середині місяця відбулося санітарне засідання, присвячене вирішенню гострого питання боротьби з небезпечною хворобою. В результаті була заснована повітова протиепідемічна рада, але головною темою  залишався супротив новій хвилі холери, а не «іспанки».

Через місяць халатні лікарі та влада добре відчули руйнівні наслідки іспанського грипу, що вкрай змінило їх пріоритети. Але й тоді запізніла реакція можновладців була «пригальмована» політичними подіями в країні – на східний кордон насувалися більшовики, а в Україні спалахнуло антигетьманське повстання, що значно відтягнуло увагу від епідемії.

Цікаво, що в листопаді кількість містян, хворих на іспанський грип в Сумах різко знизилась, і це відповідало світовій тенденції перебігу другої хвилі хвороби. Але кількість уражених «іспанкою» в сільській місцевості повіту стрімко зросла. Особливо від епідемії потерпало Миропілля.

.,.,.,.