3 Грудня 2022

Сумщина гастрономічна: старовинні фірмові страви, які вас точно здивують

Related

Андрій Алимов: лікар-першовідкривач з Охтирщини

Вчений, професор, епідеміолог, мікробіолог та імунолог з Охтирщини Андрій...

Костянтин Зільберник: як хірург-віртуоз рятував Лебедин

Ім’я Костянтина Олександровича Зільберника викарбуване золотими літерами у історії...

Дитячий табір «Зоряний» від «Сумихімпром»: місце з великим серцем

Щорічно сюди стікаються сотні дітей, аби оздоровитися і відпочити...

Сумський медичний коледж: перевірений десятиліттями

Сумський фаховий медколедж відомий далеко за межами міста і...

Найкращі ідеї подарунків дочці на день народження

Кожен із нас хоч раз чув твердження про те,...

Share

Кулінарні традиції сучасної Сумщини сягають століть. Це частина безцінної культурної спадщини, яку не треба забувати, а краще взяти на озброєння «лайфаки» пращурів.

Кожен регіон України асоціюється з «фірмовою» стравою, яку туристи обов’язково прагнуть продегустувати. А чим же відома Сумщина? З’ясовуємо це у нашому матеріалі на сайті i-sumy.com.

В кожному регіоні свої фаворити

Сестри Гавриленко, працівники відділу нематеріальної культурної спадщини Сумського центру культури, запевняють, що Сумщина може асоціюватися зі стравами з вареного тіста: вареники, галушки з засмажкою, локшина.

Треба сказати, що у кожного містечка, села та регіону Сумської області є власні кулінарні «фішки». Так в Ромнах це роменський холодний борщ. Його склад дуже простий: буряк,картопля, квасоля, сушені гриби, морква, цибуля, томатна паста та рослинна олія. 

Але насправді вражаючий рецепт кролевецького борщу. До його складу входить «місцевий» інгредієнт, який є справжньою гордістю та пам’яткою Кролевця – плоди яблуні-колонії. До складу цієї смачної автентичної страви входить декілька видів м’яса, запечений цукровий та червоний буряк, свіжі та сушені білі гриби, селера, ягоди терену, солодкий перець, тушкований з томатами та пікантна копчена паприка.

А ось у селі Мутин Кролевецького району частували давньою стравою з дуже незвичною назвою – баба шарпанина, про що йде мова у одній з програм проєкту «Сковорода. Гастробайки». За цією цікавою назвою «ховається» запечений кулінарний шедевр зі шматочків щуки у рідкому тісті, засмаженому з олією, морквою та цибулею.

Конотопщина відома не тільки своїми відьмами, але й м’ясними делікатесами. Чого варта апетитна конотопська ковбаса зі свинини з здрібненим салом та часником. Її рецептуру тримають у секреті. Про м’ясні страви Конотопу писав навіть відомий художник Казимир Малевич. Він ніяк не міг забути місцеве сало з часником, а продавали його сальниці, місцеві ковбаси теж потрапили не тільки в шлунок, але запали у душу митцю.

А що смачного готували сто і більше років тому на Охтирщині? Тут вам і буденський борщ, куземинські «панянки» (смачні пряники з глазурью різних кольорів), хухрянський капусняк, до якого додавали рибу, грунська «затірка» (старовинна українська страва, що складається з борошна, яйця та води).  В селі Бологлюбове популярністю і досі користується шпундра  – запечена свинина, тушкована з маринованим буряком. До речі, ця страва навіть згадується у «Енеїді» Котляревського.

Путивльщина теж багата на кулінарну самобутню спадщину. Так, колись в цій місцевості проживав субетнос – горюни. Саме вони започаткували у регіоні «моду» на незвичний суп із маком та огірками, сичики ( своєрідні котлети з квасолі та цибулі, смаженою зі шкварками), борщ із щавлем, гартамака (картопляне пюре, запечене з яйцем)  та автентичні горюнські «чаї». 

До страви і до столу

Сумщина славиться також корисним і смачним напоєм, що стане чудовою альтернативою традиційній каві. Мова йде про цикорій. Його можна зустріти в селі Залізняк Сумського району. Історія напою сягає аж  XIX сторіччя.

 Місцеві жителі здавали рослини поміщикам Золотницьким, які були власниками цегляного та спиртового заводів,а також сушарні цикорію і плантацій цієї корисної рослини. Борис Золотницький завіз культурний цикорій з Прибалтики і настільки добре розвинув власну справу, що село Залізняк значилося поряд з такими відомими на той час «кавовими» гігантами як Варшава та Одесса!        

На тій же Охтирщині місцеві полюбляли квас з цукрового буряка.  А от секрет «горюнівських чаїв» досі тримається у таємниці. Збори бувають різні від різноманітних хвороб та на всяку потреб. Трави для них збираються кожна у свій час та спосіб згідно з традиціями пращурів. А найкращим десертом до такого чаю вважались клінухи – смаколик з сироквашки, цукру,соди та яйця. Відірватися від таких нехитрих кулінарних шедеврів не могли навіть діти!

.,.,.,.