17 Серпня 2022

Співав на 11 мовах та підкорив США: як самородок із Сумщини став світовою оперною зіркою

Related

Піаніст-віртуоз Леонід Кагадєєв, який зробив Суми Меккою музичного життя

Леонід Павлович Кагадєєв був людиною відомою в Сумах, особливо...

«Містична» спадщина забутого генія: романтична Сумщина очима Олексія Красовського

Олексій Красовський – несправедливо забутий лебединський митець, автор заворожуючих,...

«Утята» та танці з діжкою: як виготовляли весільний коровай на Сумщині

Звичайно, головним атрибутом весілля традиційно був коровай. Треба сказати,...

Share

В минулому сторіччі своїм голосом він дивував весь світ. Уродженець Сумщини, тенор, що блискуче виконував партії, якого, на жаль, не так добре знають на Батьківщині, як за кордоном. Він знав 8 іноземних мов, а свої партії співав аж на одинадцяти! Мова йде про оперного співака Івана Стешенко, який легко причарував Європу а навіть Америку. Більш детально про цю видатну особу у нашому матеріалі на сайті i-sumy.com.

Великий старт

Майбутній «оперний вундеркінд» народився 14 січня 1894 року в селі Лебедин. Його батько Никифор Андрійович  був заможним купцем та співав у церковному хорі, а мати Ганна Федорівна не відставала від чоловіка і теж виступала,  щиро любила українські народні пісні. Так, талант хлопчику явно передався у спадок від батьків, і вже в шестирічному віці він співав у церковному хорі місцевої Успенської церкви. Згодом талановитий школяр став солістом церковного хору у сусідньому селі Михайлівка.

Після підліткової вікової мутації Стешенко заспівав красивим баритональним басом. Такий талант не залишився непоміченим. То ж  допомогти обдарованому хлопчику взялася  графська родина Капністів, яка проживала у Лебедині та околицях ще з 15 сторіччя. У Михайлівці у поважних меценатів був власний палац, який було спалено під час Жовтневої революції.

Портрет Івана Стешенко у Лебединському художньому музеї

Саме Капністи допомогли юному Івану вступити до Сумського реального училища, і звідти він потрапив під патронат іншого філантропа та підприємця – Павла Харитоненко. Згодом Стешенко вже співав у його хорі. Завдяки протекції впливових покровителів, хлопець продовжив навчання спочатку в Санкт-Петербурзі, а згодом і за кордоном – в Італії.

Міжнародна слава прийшла до українського віртуоза рано – в 20-річному віці після отримання премії на міжнародному конкурсі молодих співаків у Пармі. Дебютом на світовій сцені для Стешенка  стала партія Генріха в опері «Лоенгрін» Вагнера.  Після яскравого старту українець потрапив до знаменитого театру «Ла Скала», почав підкорювати інші оперні театри Італії, завдяки своему беззаперечному таланту потрапив до Київського оперного театру. 

Розквіт та наслідки заздрості

 Піком творчого злету для Стешенка стали 1921-1931 роки. Він підкорював сцени США, Канади, Британії, Франції, Німеччини та Польщі. А його партнерами на сцені стали тогочасні світові зірки: італійка Амеліта Галлі-Курчі, американська оперна діва Мері Джарред, італійський оперний співак Тітта Руфо та неперевершена українка Соломія Крушельницька, яка також стала зіркою міжнародного масштабу.

Найбільший успіх Івану Никифоровичу принесла опера «Борис Годунов» Мусоргського, в якій він виконував головну партію. Хвалебні відгуки про українського талановитого тенора писала навіть газета  «Дейлі ньюс», а журналіст зазначили, що  «подібного Стешенкові в ролі Бориса немає». Саме в Америці тенору вдалося записати декілька пластинок і увіковічити свій голос для прийдешніх поколінь.

Іван Стешенко у ролі Мефістофеля

В 30-х роках минулого сторіччя Стешенко повернувся на Батьківщину. Він виступав у Харківській опері, але згодом його «понизили» до соліста Харківської філармонії – урадянська влада не пробачила українському таланту частих закордонних поїздок « до капіталістів». Його переслідували, цькували, на нього писали доноси, але не змогли зламати. Але вдячна публіка обожнювала Стешенка – його тепло приймали в Одесі, Тбілісі.

Саме у 30-х роках Іван Андрійович відвідав рідний Лебедин, але йому заборонили виступати у місцевому будинку культури, проте вій знайшов вихід – співав у своєму садку для земляків.

З життя Стешенко пішов рано і раптово – в 43 роки у Харкові. 19 квітня 1996 року на малій Батьківщині, на будинку, де народився великий українець, встановили гранітну дошку з меморіальним написом: «У цьому будинку народився і жив український оперний артист із світовим іменем Стешенко Іван Никифорович 1894-1937».

.