Будівля пологового відділення № 1 Сум знаходиться за адресою вул. Троїцька, 20. Акуратна благородна споруда в самому серці міста буквально дихає історією. Вона гармонійно вписується у пейзаж Сум, саме тут народжується нове життя. Далі на i-sumy.
Благородна справа
Будинок було зведено в кінці ХІХ століття. Його історія тісно пов’язана з іменами представників найвідомішої сумської династії підприємців та меценатів, цукрових магнатів Харитоненко.
Майбутній пологовий будинок розташовувався у садибі Наталії Максимівни Харитоненка. Точніше, жінка виділила для цих цілей власну земельну ділянку, де було зведено акуратну двоповерхову садибу в стилі українського модерну. Навколо був розбитий розкішний сад.
У 1888 році власниця відкрила дитячий будинок (Наталіївський притулок) і аж до самої смерті ( 1904 рік) опікувалася його жителями. Заклад вміщував 50-60 вихованок. Дівчаток вчили азам грамоти, слідкували за їх морально-релігійним вихованням, навчали домоводству.
Дітище меценатки
Благородну справу свекрухи продовжила її невістка Віра Андріївна Харитоненко – дружина Павла Харитоненко.
Саме вона у 1906 році перекваліфікували притулок в жіноче училище для дівчат з багатодітних сімей або родин, які втратили годувальника, та сиріт віком 7-17 років. Для втілення у життя свого задуму, вона звернулася із клопотанням до головного управляючого канцелярією Відомства закладів імператриці Марії з проханням розширити навчальну програму та забезпечити отримання ученицями права викладати в початкових класах. Отримавши позитивну відповідь, меценатка приступила до втілення у життя свого задуму.
Позаочі дітище Харитоненко називали «пансіон шляхетних дівчат». Завдячуючи Вірі Андріївні, учениці закладу могли отримати блискучу освіту та навіть путівку в життя. Багато випускниць ставали виховательками та викладачками початкових класів, кравчинями, методистками, економками, знаходили себе в педагогіці. Перший випуск вбувся у 1912 році. Поступово училище стає більш схожим на жіночу вчительську семінарію .
Дружина «цукрового короля» особисто відбирала вихованок, піклувалася про своїх підопічних, раділа їх успіхам та брала участь у виховному процесі. Також власниця закладу особливо ретельно дбала про здоров’я вихованок.
За самопочуттям дівчат слідкувало два лікарі. Двічі на рік вони проходили профілактичний медичний огляд, а раз на тиждень до притулку навідувалися медики та надавали ученицям у разі необхідності допомогу. Тим, кому була потрібна госпіталізація, безкоштовно допомагали в лікарні Святої Зінаїди – теж дітищі Харитоненко.
Також на літні канікули дружина Павла Івановича забирала вихованок на власну дачу або в один з багатьох маєтків, причому всі витрати на перебування вона брала на себе.
Крім того, Віра Андріївна переймалася подальшою долею випускниць, які після закінчення закладу не тільки отримували професію, але й одноразову фінансову допомогу. Кращим вона допомагала влаштуватися на роботу та навіть влаштовувала їх особисте життя – шукала достойну партію.
До слова, для отримання спеціалізації вчительки початкових класів, випускницям треба було скласти іспити в сумській класичній гімназії. Ті, хто робив це успішно, отримували відповідне свідоцтво.
16 березня 1913 р. заклад отримав розширені права та нову назву – «Жіноче училище при Сумському дитячому притулку ім. Н. М. Харитоненко».
На початку 20-х років ХХ сторіччя у будівлі притулку розташувався пологовий будинок. Зараз медичний заклад називається «Клінічний пологовий будинок Пресвятої Діви Марії». А у будівлі колишнього притулку розташоване гінекологічне відділення.
