Сумчанин Абрам Федорович Йоффе – видатний фізик, академік та засновник власної наукової школи. Він зробив чимало відкриттів та приклав руку до появи першого у світі холодильника. Його відкриття були справжніми науковими проривами. Далі на i-sumy.
Дорога у світ науки
Абрам Йоффе народився 29 жовтня 1880 року у місті Ромни Сумської області. Він був старшим з п’ятьох дітей. Батько вченого Федір Васильович працював бухгалтером у банкірській конторі, а мати Рашель Абрамівна Іоффе була домогосподаркою.
У 1888 році Абрам вступив до місцевого реального училища, і випустився в 1897 році. Після навчального закладу він вступив на механічне відділення Санкт-Петербурзького технологічного інституту Імператора Миколи I – став освоювати спеціальність інженера-технолога.
Ще у студентські роки Йоффе почав застосовувати отримані знання на практиці. Під час навчання у ВНЗ він керував зведенням залізничного мосту на дорозі Полтава-Ростов та будівництвом цеху виливки та обробки броні на одному із заводів Петербурга.
На шляху до покликання
У 1902 року Абрам Федорович закінчив інститут, і вирішив змінити сферу діяльності – його завжди приваблювала фізика. Саме з цією наукою він вирішив пов’язати подальше життя. Для здобуття профільної освіти він поїхав навчатися до Мюнхенського університету і потрапив до великого вченого Вільгельма Рентгена, встиг трохи попрацювати у німецькому ВНЗ.
У Німеччині Йоффе розпочав свою наукову діяльність.У 1905 році після тріумфального захисту дисертації на тему «Пружна післядія в кристалічному кварці», він поїхав назад до Санкт-Петербурга.
Наукові прориви
Слава про академіка Абрама Йоффе йшла попереду нього – він був широко відомий на весь світ. Науковець організував найбільшу школу фізиків, куди входили навіть Нобелівські лауреати. Йоффе був найталановитішим викладачем і наставником.
Його викладацька діяльність розпочалася у 1906 році. Тоді він працював лаборантом, а потім асистентом у фізичній лабораторії Санкт-Петербурзького політехнічного інституту.
Паралельно з педагогічною діяльністю у ВНЗ, з 1907 року він зайняв місце викладача у Комерційній школі. У 1908-1914 роках він викладав курс «Термодинаміки» у Гірському інституті, а з 1909 по 1913 роки – курс фізики на вищих курсах біолога, анатома, антрополога та лікаря Петра Лесгафта.
До речі, в 1913 він отримав звання магістра фізики і професора, а в 1915 – доктора фізики.
У 1919 році саме з ініціативи Йоффе у його рідному ВНЗ відкрили фізико-механічний факультет, де він був деканом понад 30 років.
Починаючи з 1929 року, з його ініціативи було створено фізико-технічні інститути у великих містах, де кипіла промисловість, наприклад, Харків, Дніпро та інші.
У воєнні роки Йоффе будував радіолокаційні установки і навіть був головою військово-морської та військово-інженерних комісій.
В 1950 Абрам Федорович розробив теорію, на основі якої були сформульовані вимоги до напівпровідникових матеріалів, що використовуються в термобатареях.
Потім у 1951 році фізик Лазар Стільбанс під керівництвом Йоффе та фізика Юрія Маслаковця винайшов перший у світі холодильник. Цей науковий прорив став трампліном для зародження нової галузі техніки – термоелектричного охолодження.
У 30-х роках під керівництвом Абрама Федоровича було видано підручник курсу загальної фізики.
Йоффе був членом безлічі академій наук: Геттінгенської, Берлінської, Американської, почесним членом академії наук (АН) Німеччини «Леопольдіна», італійської АН, почесним доктором Каліфорнійського університету, паризької Сорбонни, ВНЗ Граца, Бухареста та Мюнхена.
Помер Йоффе в 1960 році в Санкт-Петербурзі.
