Будівництво стадіону “Ювілейний” у Сумах було присвячене десятій річниці Незалежності України. Ця арена будувалася як суто футбольний стадіон. На ній немає бігових доріжок. Розташований стадіон у самому центрі міста – у міському парку, який має ім’я льотного аса часів Другої світової війни – Івана Кожедуба. На “Ювілейному” є два криті яруси. Також частково закривається нижній ярус. А ось над центральною трибуною укриття від дощу 100%. Про історію будівництва футбольної арени у Сумах читайте на i-sumy.com.
Всенародне будівництво
До того, як з’явився “Ювілейний”, на його місці був стадіон “Спартак”. Його збудували 1949 року. У 1968 році він був масштабно реконструйований і став вміщувати 12 тисяч глядачів. А наприкінці 80-х “Спартак” знесли, щоб звести на його місці новий 35-тисячний стадіон, який був дуже схожий на єреванський “Раздан”. Але, СРСР наказав довго жити, а стадіон збудувати не встигли, лише зробили фундамент. Довгі роки тут нічого не було, а просто ріс бур’ян.
Проєкт сучасного стадіону “Ювілейний” розробили архітектори Володимир Биков та Іван Лукаш. За цю роботу їх відзначили державною премією України. І ось 2 вересня 1999 року було забито першу сваю, будівництво нового стадіону почалося.
Дуже швидко будівельні роботи на “Ювілейному” стали “народним будівництвом”. Усі сумські будівельні організації делегували сюди робітників, університети відправляли студентів. З Донбасу везли метал, з усієї Сумської області цеглу, а з Нідерландів траву для газону.
Офіційне відкриття
Генеральним підрядником будівництва стала компанія “НАСА”. Трибуни запросили будувати чотири різні підприємства: “Сумихімпром”, Сумське МНВО ім. Фрунзе, “Агропромбуд” та “НАСА”. А ще ж була незліченна кількість субпідрядників.
Восени 2000 року, коли на стадіоні з’явилося поле, а він сам був ледь готовий на 50%, Володимир Щербань, який тоді був Головою ОДА, видав розпорядження грати на ньому перший матч. Проте Професійна футбольна ліга, природно, не підтримала цієї ініціативи й проводити матч заборонила.
Офіційне ж відкриття відбулося 20 вересня 2001 року. У ніч перед відкриттям робітники ще клали асфальт. Та де там, у день відкриття дофарбовували та доробляли дах над трибунами. Але так і не змогли завершити роботи. Один із секторів залишився без даху, над ним зяяла величезна дірка.
Відкрити стадіон вирішили із розмахом. Цього дня відбулось грандіозне шоу. Тривало воно понад 8 годин і завершилося глибокої ночі. Виступів було безліч: колективи художньої самодіяльності, зірки українського та російського шоубізнесу. Скакали на конях козаки, були партизани з фашистами, були гармати тощо.
А де ж футбол?
На відкриття прийшло понад 30 тисяч сум’ян. Президента України Леоніда Кучму не запросили, побоялися везти його на “недобуд”. Він передав відеозвернення, яке глядачам транслювали на табло.
Як водиться після такого пафосного відкриття, арену ще довго доробляли. На додаток, коні та партизани з фашистами пошкодили газон, причому так сильно, що довелося замовляти новий. Перші відвідувачі змогли побувати на стадіоні навесні 2002 року. Тут відбувався концерт, під егідою однієї політичної партії. Футболу ж чекали ще цілий рік.
Загалом на будівництво арени за два роки “вбухали” понад 50 мільйонів гривень. Слід сказати, що “Ювілейний” будувався за “останньою модою” на той час. Табло, трава все було дуже сучасним.
Після того як будівництво, нарешті, завершилося, було недовге, але феєричне футбольне життя. А потім занепад. Сумська футбольна команда «Спартак» тихо померла, а новій обласній владі стадіон був не цікавий. Він загруз у болоті банкрутств.