Олександра Кириченка вважають легендою велосипедного спорту радянських часів. Свою славу він здобув тим, що у 1988 році на Олімпіаді був першим у перегонах на 100 км з роздільним стартом. Професійна кар’єра цього спортсмена є прикладом для всіх, що тільки починає свій спортивний шлях. Більше на i-sumy.com.
Спортивні перемоги О. Кириченка
Олександр Кириченко народився 13 серпня 1967 року у місті Суми. У рідному місті закінчив середню школу, згодом – професійно-технічне училище. Вищу освіту юнак здобув у Київському державному інституті фізичної культури.
Ще хлопчиськом Олександр любив їздити на велосипеді. Дуже скоро юнацьке хобі стало спортивною спеціальністю. Хлопець став займатися велоспортом під керівництвом талановитих тренерів, невдовзі почав перемагати на юнацьких чемпіонатах.
Коли йому було 16 років, Олександр увійшов до складу збірною СРСР з велоспорту, де був наймолодшим в команді. Дуже скоро О. Кириченко вразив успіхами – він здобув кілька медалей на чемпіонаті світу та Європи, що лише зміцнювало його спортивний авторитет.
У 1988 році Олександр Кириченко взяв участь в Олімпійських іграх в Сеулі. Тут він виступив у перегонах на 100 км з роздільним стартом і прийшов першим, відірвавшись від найближчого суперника більше, ніж на хвилину. Цей вид програми радянським спортсменом був продемонстрований вперше, що значно укріпили позиції велоспорту країни на світовій арені.
Цікаво, що свою перемогу на Олімпіаді в Сеулі О. Кириченко здобув буквально на одному колесі, оскільки друге вже було пробите.
Сам О. Кириченко вважає, що його спортивне життя могло бути успішнішим, але його розвиток прийшовся на важкі часи перебудови, коли досягти висот було непросто. Привід для гордості спортсмена – Олімпіади, а в кар’єрі Олександра їх було три. За словами спортсмена «дві з них він проїхав, одну виграв». Він також зауважує, що звання олімпійського чемпіона вічне, тут не може бути приставки «екс».
Так сталося, що Олександр Кириченко є одним із тих спортсменів, кому довелося виступати за три різні команди. На Олімпіаді в Сеулі О. Кириченко виступав за Радянський Союз, в Барселоні – за об’єднану команду під стягом МОК, а у 1996 році в Атланті – вже за Росію.
Після своєї перемоги на Олімпіаді в Сеулі Олександр Кириченко продовжив виступи на змаганнях високого рівня, незмінно завойовуючи переможні місця, демонструючи вправність та беззаперечне домінування в обраній спеціальності.
У 1990 році Олександр Кириченко здобув титул Чемпіона Світу і далі підтверджував його щорічно. Ці здобутки лише закріпили його позицію, як найкращого велогонника світу. Також він тричі став чемпіоном Росії, здобувши перемогу в спринтерських дисциплінах.
Тренер екстремального велоспорту
Наприкінці 90-х років XX сторіччя, у віці 33 років, Олександр Кириченко припинив спортивну кар’єру. Але його переможні виступи на Олімпійських іграх та чемпіонатах Світу є значним вкладом в історію велоспорту.
По завершенні своїх спортивних виступів Олександр Кириченко став працювати дитячим тренером з екстремального велокросу (ВМХ) у Москві. Цей напрям вважається перспективним і вже належить до олімпійських видів спорту. У світі напрям екстремального велокросу вже розвивається понад 40 років, в Україні – набагато менше.
Кожного року Олександр Кириченко намагається відвідувати Суми – тут живе його мати та сестра з родиною.
Також олімпійський чемпіон є почесним гостем на відкритому чемпіонаті Сум по велоспорту на шосе, який відбувається у на початку травня кожного року. На цих змаганнях розігруються призи О. Кириченка та призера Олімпійських ігор О. Феденко. На змаганнях Олександр спілкується з колегами та юними велосипедистами.
