Одним зі значущих і важливих символів міста над Пслом є його прапор та герб. Історія створення цих місцевих символів вельми цікава. Про те як з’явився прапор та герб Сум та що вони означають насправді читайте на i-sumy.com.
Козацька символіка – витвір народу
Як стверджують історики сумська символіка з’явилась у 1659 році разом з утворенням Сумського слобідського козацького полку, що логічно. Адже за всіма традиціями козацького війська, кожен полк мав підняти свій оригінальний прапор, який не схожий ні на один інший. Так і сталося, у Сумського полку знамено було блакитного кольору, мало прямокутну форму й червону облямівку. По середині знамена була намальована фігура Богородиці у білих шатах. Вона тримає немовля, яке теж у білому, в лівій руці і Євангеліє у правій. Стоїть Богородиця на випуклому півмісяці, який намальований жовтим, тобто золотим кольором і його роги опущені донизу. Євангеліє та німби Богородиці та Христа-Немовляти також золотого кольору.
Зображення на прапорі чи гербі Діви Марії, є ніщо інше як данина традиціям, які панували у Запорізькому війську. Те саме можна сказати й про колір тла прапора. Тобто Богородиця як берегиня козацтва не рідко зображувалась на корогвах і гербах. А блакитний колір то завжди був барвою Діви Марії, а тому зовсім не дивно, що Сумські козаки обрали й цей колір, й це зображення.
Але розуміли це не лише козаки. Розуміли це і ті, хто переймався імперською геральдикою. Їм важливо було витравити той зв’язок міст і війська зі старими козацькими традиціями. Тому цей малюнок на прапорі був забракований.
За часів Петра I дуже довго розроблялись нові герб і прапор для Сумського слобідського козацького полку, але так і не склалося. В останній момент італійця графа Франческо Санті, який прагнув нанести на герб Сум або ж коня, або ж конячу голову, запідозрили у зраді він потрапив в опалу і на цьому все скінчилось.
А баба Катя проти
Не склалось з гербом для нашого міста і за царювання Анни Іоанівни. У ті часи існувала спеціальна кафедра геральдики. ЇЇ очолював доктор права Йоганн Симеон Бекенштейн. Він був німцем за національністю тому підійшов до справи скрупульозно. Він вважав що у гербі мало бути відображено особливості рельєфу та інші природні умови, а також характер мешканців та наявну козацьку зброю. Бекенштейн запросив, щоб йому надіслали всі ці відомості й потім запропонував декілька проєктів герба. Наприклад на одному з них, з зеленого пагорба знизу щита підіймалась рука, білого кольору, яка тримала дубовий вінок. Все це на золотистому тлі. Але не цей, ні багато інших варіантів так і не були прийняті, далі листування діло не дійшло.
І лише за часів правління Катерини II Суми таки отримали новий герб. Завдячувати сум’яни мають герольдмейстеру князю Михайлу Щербатову. Він досить довго збирав відомості про всі міста, в тому числі у про Суми й у підсумку застосував стару легенду про нібито знайдені три суми на березі річки. Так у 1776 році з’явився прямокутний прапор, де на синьому тлі намальований герб французької форми, на якому і собі намальовано три суми з золотими ґудзиками. Ось вам прапор сумського гусарського полку.
Радянський період
У радянський період певний час місто Суми взагалі жило без символів, тобто без герба та прапора. І лише у 60-ті роки “партія та уряд” відновили інтерес до геральдики. Ініціатором створення міських символів вважається Михайло Лушпа, на той час перший секретар Сумського міськкому КПУ. Після перемоги на конкурсі, який організував міський комітет КПУ був прийнятий ескіз інженера Івана Бондара. Але сумська міська рада так і не розглянула питання про його затвердження.
Зате у 1991 році на IV сесії був затверджений герб який є офіційним по цей день: три суми з жовтими ґудзиками на блакитному тлі.