Якщо говорити про просвітників, то на початку треба зауважити, що ж таке просвітництво. Простою мовою, це настрої певної категорії людей на те, щоб побороти, знищити все погане, наприклад, феодалізм, абсолютизм тощо. Навзамін запровадити щось хороше, наприклад, освіченість, свободу, громадянське виховання. Панували ці настрої у певної частини населення у другій половині XVII-XVIII столітті. Були такі люди й на Сумщині, детальніше про це читайте на i-sumy.com.
За все хороше…
Просвітництво практично одночасно з’явилось у країнах Західної Європи таких як Англія, Франція, Нідерланди, Італія, Іспанія, Німеччина тощо. Просвітником міг бути будь-хто, письменник, художник, філософ, митець. Треба було лише підтримувати теорію про те, що мета суспільства це людське щастя, шлях до якого лежить через зміну суспільства відповідно до природного права і до принципів розумності. На думку просвітників, у суспільстві де панував би розум, не могло бути ніякого поневолення й несправедливості. До цієї теорії свого часу доєдналися відомі тогочасні філософи, наприклад Вольтер та інші.
Просвітник Сумщини
Були такі люди й на Сумщині. Що правда в цьому випадку чоловік не був уродженцем Сум чи регіону.
Олександр Паліцин був уродженцем росії, а саме Новгородчини, де він народився у 1748 році. Дитинство малого Олександра пройшло у маєтку дідуся з бабусею. А коли хлопчик підріс і впевнено крокнув у підлітковий вік, його віддали навчатись до престижного й модного у той час Кадетського корпусу. Після закінчення навчання Олександр Паліцин отримав посаду ад’ютанта у фельдмаршала Петра Румянцева-Задунайського, який у 1764 році, як відомо, був призначений генерал-губернатором Лівобережної України.
Олександр Олександрович після Російсько-Турецької війни був змушений піти у відставку. Починаючи з 1792 року мешкав на Сумщині у хуторі Попівка, Сумського повіту. Сьогодні це село називається Залізняк.
Попівська академія
Олександр Паліцин організував і започаткував просвітницький та літературно-драматичний гурток. Тут вивчали архітектуру, займались перекладацькою справою, не забували про художнє мистецтво, гравіювання. Історики стверджують, Попівська академія, як називав ці зібрання сам пан Паліцин, виконувала роль своєрідного вишу на Лівобережжі для дітей місцевої знаті, аж до поки не був відкритий Харківський університет. До слова Олександр Олександрович був одним із прибічників та ініціаторів створення першого на Лівобережжі університету. був обраний його почесним членом й членом товариства наук, яке при універі існувало.
Але не лише навчанням займався пан Паліцин. Він переклав славнозвісне “Слово о полку Ігоревім”, причому зробивши цей переклад віршованим. Також він відомий як перекладач творів французьких просвітників того часу, Руссо, Жерардена, Деліля, Сен Ламбера та інших. Також відомо, що він перекладав твори Вольтера.
Архітектура просвітника Паліцина
Олександр Паліцин також широко відомий як автор багатьох архітектурних проєктів. Так, наприклад, саме за його проєктом була збудована церква у селі Штепівка. А ще проєкт будинку генеральші Штеричевої у селі Баси, теж його рук справа. У передмісті Басів було зведено цегляний дім. Він має два поверхи, зовні потинькований, також має восьмигранну, п’ятиярусну вежу, зі східного боку будинку. Цю садибу з будинком називають найдосконалішою з художнього погляду, з усіх які збереглися на Слобожанщині.
До того ж саме Олександру Паліцину приписують авторство Собору Різдва Богородиці у селі Юнаківка.