Якщо запитати будь-якого вболівальника з Сум чи області, хто, на його думку, є найвідомішим з футболістів Сумщини, той не задумуючись відповість, що звичайно це Олег Гусєв, уродженець СМТ Степанівка, Сумського району.
Про гравця, який майже всю свою кар’єру провів у команді київського «Динамо», має величезний багаж виступів за збірну України, зараз працює помічником тренера у легендарному клубі, читайте на i-sumy.com.
Дебют, дебют і знов дебют
Чи мріяв Олег граючи у Різдвяному турнірі з футзалу за команду Сумського району з однойменною назвою, про те, що колись буде феєрити в Лізі чемпіонів, грати на Мундіалі «кладучи» вирішальні пенальті, напевно і сам футболіст вже не пригадає. Хоча в інтерв’ю говорить, що завжди мріяв пов’язати своє життя саме з футболом. І не дивлячись на те, що у 15-ти річному віці зіграв один матч за команду вищої української ліги з футзалу – «Сумигаз», віддав перевагу іграм на свіжому повітрі та на великому стадіоні. Що стосується Різдвяного турніру, то Олег Гусєв відзначився 13 разів і став його найкращим бомбардиром.
Першою командою в якій засвітився Гусєв був футбольний клуб з Сум «Фрунзенець-Ліга-99». Тут Олег облаштувався у нападі, причому так впевнено, що особисто «накидав» своїм суперникам по другій футбольній лізі більше десятка «банок». Як би склалась доля молодого, швидкісного футболіста далі не відомо, якби його гру не побачив тренер київського «Арсеналу» В’ячеслав Грозний.
Для когось він можливо був реально грізним, але для Олега став тою людиною, яка розгледіла його талант. У підсумку 27 липня 2002 року Олег Гусєв вже дебютував у Вищій лізі українського футболу за «Арсенал» у виграшному матчі (2:1) проти полтавської «Ворскли».
«Динамо» Київ – чемпіон!
Чесно і старанно відігравши сезон за один київський клуб, Олег потрапив до іншого, він перейшов у «Динамо». Злі язики стверджують, що саме В’ячеслав Грозний туди його «посватав», розмалювавши братам Суркісам увесь потенціал гравця. З нападниками у киян проблем у ті часи не було, тому Олега перевели на позицію, яку дійсно потрібно було закрити – правий захисник. Та оскільки Гусєв був багатопрофільним гравцем, уміючи при необхідності й оборонятись і йти у наступ, то тренери дали йому таку можливість відрядивши у півзахист.
І тут понеслось! Гусєв мотався по своєму флангу як метеор, обігруючи по ходу суперників, відпрацьовуючи у захисті. Не зважав на європейські авторитети й карав грою самовпевнених задавак. У 2009 році провів феєричний матч проти казанського «Рубіна», який якраз і був у ті часи тим самим задавакуватим новачком Ліги чемпіонів. Граючи в гостях на стадіоні «Динамо», казанці відкрили рахунок, російські коментатори поблажливо розмірковували чи зможуть кияни відігратись. Змогли. Й масну крапку в матчі поставив саме уродженець Сумщини. На 85 хвилині, після стрімкої контратаки яка розпочалась саме по робочому флангу Олега. І таких феєричних матчів у Олега Гусєва було не один, два, а десятки.
Україна вперед!
Пізніше почалися виклики до збірної України. Тут Гусєву позицію зазвичай не змінювали, грав як і у «Динамо». Вперше вийшов у футболці збірної у 2003 році проти Румунів. Товариський матч видався не самим вдалим, Україна поступилася 0:2.
Але були й інші матчі. Наприклад, 1/8 фіналу на Чемпіонаті світу 2006 року зі збірною Швейцарії. Героями цієї гри стали одноклубник Гусєва, Олександр Шовковський та сам Олег. Перший жодного разу не пропустив у серії пенальті, а автором вирішального голу для збірної Країни став саме Олег Гусєв. Він впевнено й ефектно розвів воротаря швейцарців і м’яч по різних кутах й несамовито побіг святкувати до партнерів.
Сьогодні Олег Гусєв або Анатоліч працює помічником головного тренера київського «Динамо». Команда останнім часом демонструє не найкращі результати, і хто знає, може саме Олег Гусєв свого часу поверне легендарну команду до еліти європейського футболу.
